ПАВЛИЧКО Дмитро Васильович (н. 28.IX 1929, с. Стопчатів, тепер Косівського р-ну Івано-Фр. обл.)— укр. рад. Поет. Закінчив Львів. ун-т (1953). Був на журналістській роботі, 1971—78 — гол. редактор журн. <Всесвіт>. Друкуватися почав 1951. Перша зб. віршів — «Любов і ненависть» (1953). У збірках «Моя земля» (1955), «Чорна нитка» (1958), «Бистрина» (1959), «Днина» ,«На чатах» (1961), «Пальмова віть» (1962), «Гранослов» (1968), «Сонети» (1978), «Вогнище», «Таємниця твого обличчя» (обидві—1979). Поезії П. притаманні глибокий ліризм, публіцистичність, філос. роздуми. Багато віршів П., покладених на музику, стали популярними піснями («Два кольори», «Лелеченьки», «Черешня» та ін.). Виступає як літературознавець і критик («Магістралями слова», 1978). Автор віршів для дітей («Дядько Дощ», 1971, та ін.). За його сценаріями поставлено кінофільми «Сон» (1965) і «Захар Беркут» (1970). Працює в галузі поетичного перекладу з рос. іі ін. слов'ян., англ., ісп., італ., румунської та ін. мов. Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора, Дружби народів, ін. орденами. Держ. премія УРСР ім. Т. Г. Шевченка , 1977.