У Львові пройде фестиваль середньовічної культури

30 вересня – 1 жовтня в рамках відзначення 750-річчя Львова в нашому місті вперше відбудеться фестиваль середньовічної культури “Львів стародавній”.

Ідеться про захід, який наразі видається найцікавішим серед усіх запропонованих до свята. Принаймні містить найбільше несподіванок і найбільше інтриги. Розмова про нього – з головним ініціатором та організатором дійства – клубом історичної реконструкції “Срібний вовк” в особі його керівника та зачинателя Іванни Євсєєвої.

– Іванно, коли я та мої однокурсники проходили курс історії зарубіжної літератури у Франковому ВНЗ, викладачка, представниця ще старої школи професури Галина Рубанова, розповідаючи про середньовіччя, наголошувала: “Хто сказав, що середньовіччя – це лише війни, вогнища та сльози? Ні, це яскраві барви, карнавали, це безпосередність і радість”. Чим потішить львів’ян “Львів стародавній”?

– Уже тим, що фестиваль в Львові відбудеться. Складалося так, що фестивалі середньовічної культури ми проводили деінде з огляду на наявність там старих замків (зокрема, в Луцьку декілька разів відбувався “Меч Луцького замку”), але не вдома. Тепер, як ніколи, є нагода повернутися в рідне місто й організовувати тут такі фестивалі щороку. Тим паче, що встигли зауважити: на такі видовища є великий попит. Цього року фестиваль відбудеться в Шевченківському гаю та запрезентує все, що могло існувати в середньовічному Львові, – від лицарського турніру до старовинних танців. Це також середньовічний ярмарок (усе, що можна було купити тоді, буде й тут – аж до ювелірних виробів, обладунків і зброї, які можна буде не тільки оглянути, а й придбати), ігри та нагода покуштувати страви, якими смакували в середньовіччі. Окремо хотілося б сказати про старовинні танці, які будуть широко представлені не лише на сцені, а й поза нею. Ми плануємо не тільки показові виступи колективів, а й майстер-класи для всіх охочих під орудою фахівців із відомої петербурзької школи старовинного танцю “Віланелла” – від найпростіших танців, які будь-хто може опанувати, до складніших. І, звісно, живе звучання старовинної музики, яку на наше запрошення виконуватимуть гурти і з України, і з Росії та Білорусі.

– Себто коли я як глядач захочу долучитися до пар, які танцюють, мене не виженуть?

– У жодному разі. Ми, навпаки, зацікавлені, аби до танців долучалося якомога більше охочих. А майстер-класи будуть для тих, хто захоче довідатися трохи більше про середньовічні танці. Повторити простенькі рухи спроможний кожен, але коли є бажання танцювати щось складніше, то потрібно таки вчитися. До речі, коли почала займатися середньовічними танцями, то думала, що в мене не звідти ростуть ноги і не танцюватиму ніколи. Адже з огляду на багато чинників, зокрема види навантаження, середньовічні танці дуже відрізняються від сучасних. Раптом можна виявити, що маєш м’язи, про які й не підозрював. Але цього не треба боятися. Не святі горшки ліплять...

– Звідки їдуть до Львова учасники “середньовічного” дійства та скільки їх буде?

– Наразі маємо заявки від охочих узяти участь у “Львові середньовічному” з п’яти країн: України, Росії, Білорусі, Польщі й Угорщини. Очікуємо від ста до двохсот учасників. Їх могло б бути й більше, але для наших фестивалів характерні доволі суворі вимоги, які щороку зростають.

– Отже, яким має бути той, хто отримує право взяти участь у фестивалі?

– Вимоги поділено на дві частини, залежно від того, про кого йдеться, – хлопця чи дівчину. Дівчина повинна надіслати разом із заявкою фото свого костюма, ми дивимося, підходить нам це чи ні. Залежно від історичного часу, регіону, соціального статусу це має бути доволі грамотний комплект. Інакше шлях до нас закритий. Також дівчина вказує, що робитиме на фестивалі: виконуватиме старовинні танці, братиме участь у конкурсі старовинних костюмів чи ще щось. Для хлопців усе значно складніше: вони надсилають не тільки описи костюма, а й фото й оп