1.1. Коли йти відповідати?
Отже, ви прийшли на іспит. Коли зайти в аудиторію - вирішуйте самі. Наприкінці дня екзаменатори, як правило, менш уважні, стомлені й не бажають слухати довгі міркування. Вони частіше зупиняють абітурієнтів, якщо хочуть поставити “відмінно”, ставлять менше додаткових запитань. У цей час легше відповідати - при істотних прогалинах у знанні предмета. Але й оцінки до кінця дня здебільшого нижчі. Справа в тому, що тут часто спрацьовує викладацький стереотип - “сильні йдуть першими”. Ми знаємо багато прикладів, коли абітурієнт, усім своїм виглядом демонструючи, що він відмінник, ішов у першій п'ятірці - і одержував “відмінно”, хоча його знання були набагато скромніші. Тому, якщо ви відчуваєте, що навряд чи знаєте більше, ніж на “чотири”, ідіть у першій п'ятірці й одержуйте свої п'ять балів.
І, нарешті, крайній варіант - іти відповідати останнім. Звичайно його використовують ті, кому потрібна трійка. Цей варіант дає можливість залишитися один на один з екзаменатором і повідомити йому додаткову інформацію про себе (труднощі під час підготовки, велику любов до предмета, важке дитинство тощо). Однак, якщо вам не потрібна трійка, у жодному разі не йдіть останнім! Спрацьовує згаданий стереотип - і ви одержите оцінку нижчу за свої можливості.
Звичайно, не всім трапляється екзаменатор, твердо переконаний, що останній абітурієнт - “двієчник”. АЛЕ відомо чимало таких випадків. Ось один з них.
Абітурієнт твердо вирішив іти відповідати останнім. Він дуже боявся іспиту, хоча мав знання, що значно перевищують рівень, необхідний для трійки. Його товариші, що знали предмет набагато скромніше, пішли в середині групи - і одержали свої трійки й четвірки. Він зайшов останнім і не виходив з аудиторії півтори години. Про те, що там відбувалося, його друзі робили найрізноманітніші припущення, починаючи від партії в шахи й закінчуючи твердженням, що “вони там поснули”. Нарешті абітурієнт вийшов - і вигляд його був промовисті ший за будь-яку оцінку. Виявляється, викладач був твердо переконаний, що останнім іде складати іспит найбільш запеклий двієчник. Він півтори години доводив це нашому героєві. І довів...
Іти відповідати наприкінці групи небажано ще й тому, що довге багатогодинне очікування стомить вас. У групах, що очікують здачі іспиту, постійно підтримується напруженість, що нерідко розряджається у вигляді гострих і гумористичних зауважень, у тому числі й на вашу адресу. Що більше ви будете чекати, тим більше витрачаєте енергії на розрядку.
Оптимальний варіант - іти четвертим-п'ятим у першій п'ятірці: у вас буде досить часу на підготовку (сорок-п'ятдесят хвилин, поки буде відповідати перші три-чотири особи). Це відчувають багато абітурієнтів і студентів, і бажаючих піти першими, як правило, цілком достатньо. Тому приходьте до входу в навчальний корпус, де будете складати іспит, раніше. Розташування невідомої вам аудиторії корисно буває з'ясувати заздалегідь.
Підготовка до відповіді.
Це складний і важливий етап іспиту. Від того, що ви зможете пригадати, багато в чому буде залежати й ваша оцінка.
Якщо у вас гарна зорова пам'ять, і ви добре підготувалися до іспиту, то сторінка підручника сама постане перед очима. Потрібно тільки зосередитися й неодмінно заспокоїтися. Якщо ви схвильовані, то закрийте очі, розслабтеся, згадавши на хвильку щось смішне або приємне. Після цього уважно прочитайте запитання. Не може бути, щоб ви абсолютно нічого не знали. Просто не буває такого!
Якщо якесь запитання ви знаєте добре, то починайте з нього. При підготовці до відповіді на нього ви підсвідомо будете пригадувати відповіді на інші запитання.
Не засмучуйтеся і не лякайтеся, якщо<