Сучасну українську новелу перекладено японською мовою
7 листопада цього року в токійських книгарнях з’явиться переклад японською мовою збірки сучасної української новели. Це важлива подія для України, адже з української літератури в Японії, крім Тараса Шевченка, фактично нікого не знають.
До збірки увійшли твори Юрія Винничука, Володимира Даниленка, Богдана Жолдака, Євгенії Кононенко та інших авторів
В основу японського перекладу покладено авторську антологію сучасної української новели Володимира Даниленка „Квіти в темній кімнаті”, яка побачила світ в 1997 році у видавництві „Генеза”. Це була література принципово іншої генерації, що, на відміну, від шістдесятників, які свято вірили в оновлені закони компартії „з людським обличчям”, вірила виключно в індивідуалізм та закони естетики.
Антологія зібрала велику критику. Про неї писали всі аналітичні та масові видання України, а канал „1+1” навіть крутив рекламний ролик книжки. Творча асоціація „500” визнала „Квіти в темній кімнаті” найкращим літературним проектом року в Україні, а твори антології були використані перекладачкою і видавцем Анною-Галею Горбач як основа для трьох німецькомовних антологій сучасної української прози.
До японської збірки з „Квітів” увійшло тільки 16 новел. Японська антологія виникла завдяки творчому альянсу українки Ольги Хоменко та японки Фудзії Ецуко. Навчаючись у докторантурі Токійського державного університету, Ольга Хоменко вирішила познайомити японського читача з творами сучасної української літератури. Перекладаючи українські новели японською мовою у вільний від навчання час, Ольга виконала підрядний переклад, а Фудзія Ецуко, відома японська перекладачка творів Тараса Шевченка, зробила стилістичну редакцію підрядників, після чого обоє перекладачок спільно вичитували й узгоджували текст.
Зважаючи на те, що з кожним роком в Японії зменшується кількість виданих книжок, бо читача здебільшого цікавлять лише комікси, детективи й спеціалізована літератури, а інтерес до перекладної художньої літератури невеликий, перекладачки робили переклад, сподіваючись на те, що колись це буде видано. Хоча в сучасній перекладній практиці панує традиція, коли видавництво само замовляє роботу перекладачеві.
Після того, як переклад був готовий, перекладачки знайшли відоме японське видавництво з двадцятип’ятилітньою історією „Gunzosha”, що раніше спеціалізувалося на російській літературі. Але після розвалу Радянського Союзу в Японії втратили інтерес до російського красного письменства і видавництво почало шукати більш екзотичну літературу. Такою, на думку японських видавців, є сучасна українська література.
Більшість тем, відображених у новелах, стосуються проблем любові, самотності та смерті, того, що хвилює не тільки українське, а й японське суспільство. Автори і перекладачі сподіваються, що це видання сприятиме глибшому розумінню між двома країнами та популяризації української культури в Японії.