Російський науковий журнал опублікував написану комп'ютером статтю

Російський науковий журнал, рекомендований Вищою атестаційною комісією (ВАК) для публікації матеріалів до захисту наукових дисертацій, опублікував статтю, яка була написана комп'ютерною програмою та містила беззмістовний текст. Про це говориться в повідомленні газети вчених і наукових журналістів "Троицкий вариант".

Статтю надіслала сама редакція "Троицкого варианта" - це був своєрідний експеримент з перевірки якості роботи редакцій наукових журналів. "Експериментатори" взяли текст, написаний англійською мовою за допомогою комп'ютерної програми-генератора псевдонаукових текстів Scigen, придуманої в Масачусетському технологічному інституті. Цей текст був перекладений російською мовою за допомогою іншої комп'ютерної програми і надісланий в "Журнал наукових публікацій аспірантів і докторантів". Після деяких виправлень літературного характеру журнал опублікував статтю неіснуючого вченого Михайла Жукова за назвою "Корчеватель: алгоритм типичной унификации точек доступа и избыточности".

"Публікація в журналі, де надрукували нашу нібито "наукову" статтю, вважається достатньою для захисту дисертації. Журнал рекомендований ВАКом, і це свідчить про стан наукового адміністрування", - заявив «РІА Новини» організатор "експерименту", доктор біологічних наук, заступник директора з наукових питань Інституту проблем передачі інформації РАН Михайло Гельфанд.

За його словами, це не означає, що російській науці не можна довіряти в цілому, оскільки в Росії є цілком гідні наукові журнали. "Проте цей журнал – не одиничний випадок. Серед видань, які рекомендовані ВАКом, таких багато. Ми обрали цей журнал, тому що він один із "найвидатніших" щодо дурниць, які там друкують", - сказав Гельфанд. За його словами, через те, що процес публікацій у багатьох наукових виданнях займає багато часу, частина журналів пропонує опублікувати матеріал за плату в більш короткий термін, що знижує загальний рівень матеріалів.

Він також повідомив, що збирається надіслати схожі статті з "псевдонауковою нісенітницею" до інших журналів, які, на його погляд, провадять "підозрілу редакційну політику".

Головний редактор видаваного в Курську "Журналу наукових публікацій аспірантів і докторантів" Володимир Іванов в інтерв'ю «РІА Новини» підтвердив факт публікації цієї статті. Він зазначив, що матеріал був прийнятий до публікації через помилку рецензента.
"Журнал уклав угоду з одним з московських інститутів і посилав туди статті на рецензії. На цю статтю ми одержали в цілому позитивну рецензію. Були зроблені зауваження, але не було нічого сказано про те, що це маячня", - повідомив Іванов. За його словами, журнал був створено два роки тому для того, щоб аспіранти й докторанти в провінції могли оперативно публікувати свої наукові матеріали. "Незважаючи на те, що ми повністю оплачували роботу з рецензування, ми одержали результат, який поставив нас у незручне становище, тому ми відмовилися від послуг цього інституту, тому що він не забезпечує достатній рівень професіоналізму", - сказав Іванов.

Оприлюднити назву інституту, з яким була укладена угода, він відмовився.

Подібні "експерименти" з науковими публікаціями проводяться не вперше. 1965 року в "Доповідях Академії наук СРСР" була опублікована псевдонаукова стаття Роберто Ороса де Бартіні. Порівняно недавно псевдофілософська стаття була опублікована фізиком з Нью-Йоркського університету Аланом Сокалом у журналі Social Text.