Хоч і «Косвєнная», зате Радянська: після відмови від документообігу державною мовою одеська влада повертає радянські назви
Уже 28 лютого депутати Одеської міськради розглянуть рішення історико–топонімічної комісії міськради про повернення вулиці Івана та Юрія Лип первинної назви. Таким чином планується задовольнити звернення громадянина М. А. Саханенка (зі 180 підписами під ним) iз проханням повернути вулиці попередню назву — Радянська. Та оскільки історико–топонімічна комісія керується у своїй роботі принципом історизму, тобто прагненням повертати історичні назви, вулицю Юрія та Івана Лип вирішили перейменувати у вулицю Федора Пішеніна. Він був відомим одеським міщанином і в ХІХ сторіччі в цьому районі мав три млини. Саме тому досі мікрорайон, куди входять вулиця Лип, називають «Ближні Млини». Однак пошану одеситів заслужили й ті, чиї імена вулиця поки що має: Іван Липа, міністр Української Народної Республіки, разом iз сином Юрієм, відомим лікарем, створили в Одесі поліклініку для малозабезпечених, яка й досі діє на північній околиці міста...
Також історико–топонімічна комісія подала на утвердження міськради проект про перейменування вулиці Затишної на Уютну та Скісної — на Косвєнну. За словами депутата Одеської міськради від партії «Родіна», члена комісії Григорія Кваснюка, це пов’язано з тим, що обидві вулиці відпочатку були названі по–російськи, а вже пізніше назви переклали українською. На думку чиновника, перекладати «імена вулиць» не можна. Мовляв, тоді потрібно було б і вулицю Пушкінську перехрестити в Гарматну. Тому ніякого перейменування в цьому держслужбовець не вбачає: «всього–на–всього — транслітерація справжніх, первинних назв».
Одну з вулиць, яку стараннями комісії вже перейменовано — Сергія Варламова — за часів колишнього мера Едуарда Гурвіца назвали на честь убитого одеського юриста. Тепер вона знову Піонерська. Попередню назву теж повернули на прохання мешканців. Скільки ще вулиць змінять свої назви, наразі не відомо.
Такі перейменування підтримує лише частина краєзнавців. На думку історика, доцента кафедри історії України Одеського національного університету імені І. І. Мечникова Тараса Гончарука, помилково вважати «історичною» первинну назву вулиці. Тоді б і Дерибасівську варто було перейменувати на Гімназійську, як її спершу називали, а вже зазначену Піонерську змінити на Шарлатанську (до речі, саме на колишній Шарлатанській нині розташована Одеська національна юридична академія, заснована народним депутатом Сергієм Ківаловим). «Перейменування мають бути історично обґрунтованими, — пояснює Тарас Гончарук. — Отже, перш ніж приймати рішення про перейменування вулиці Івана та Юрія Лип, треба зважати на те, що вони значать для історії міста». Як запевнив історик, назви «Затишна» та «Скісна» — народні, тобто очільники міста назвали так вулиці слідом за людьми, які там проживали. Тому переклад цих назв на російську не є виправданим.
Перейменування відбуваються на тлі русифікації «офіційної» Одеси: раніше одеські депутати зробили російську мову мовою проведення сесій Одеської міської ради. А міський голова Олексій Костусєв відмовився приймати документи, написані державною мовою. На звинувачення журналістів у русифікації міста мер не зважає: «Я не русифікатор Одеси, тому що вона завжди була і буде російськомовною», — відрізав він на прес–конференції, присвяченій ста дням його перебування у кріслі міського голови.