Вхід   
  • Словники
  • Корпус
    • Пошук у корпусі
    • Частотні словники
    • Статистика
    • Синтаксис
    • N-грами
    • Користувацький корпус
    • Про проект
    • Публікації
  • Проекти
  • Різне
    • Правопис
    • Підручник
    • Мовний Арсенал
    • Транслітерація
    • Читальна зала
    • Посилання
    • Про нас
Головна / Мовний Арсенал / Довідкова служба
Довідкова служба порталу MOVA.info
Пошук
Питання
Відповідь
Надибав ваш гарнюній порталець. Запитання, об яке було поламано немало мечів у битві з могутнім світовим брендом: як коректно перекласти з російської термін "мелирование", що вживається у значенні "висвітлювати окремі пасма волосся, надавати їм іншого кольору за допомогою косметичного засобу"? Невже йти шляхом прямого калькування вкупі з суфіксом і писати "мелірувати" (чи все-таки писати "крейдувати" або, принаймні, "мелувати", коли вже коректно запозичувати з російської). Що порадите, колеги?
26.01.2006

Можна припустити, що в основі рос. дієсл. мелировать взятий італійський прислівник Meglio (зі знач. краще). В рос. мові мелировать(улучшать) етимологічно пов'язане з італійським прислівником, але утворене за допомогою суфікса -ирова- в українській мові воно може існувати на базі того ж прислівника за допомогою суфікса -ірува-. Отже, мелірувати.

Існує й інша думка щодо цього запитання. Процес висвітлення волосся («мелирование - способ окраски волос, заключающийся в осветлении отдельных прядей волос») по суті своїй є окисленням меланіну. Меланін (від грецького melas, melanos - темний, чорний) - аморфний пігмент темно-коричневого і чорного кольорів, який міститься у волосяному стрижні, сітківці ока тощо. З великою часткою імовірності можна стверджувати, що речовина меланін та процес її окислення, або мелювання, мають спільну етимологію, спільний корінь. Попонуємо термін «мелювання» за аналогією до хлорування, гідрування тощо.

Добридень! Підкажіть, будь ласка, як правильніше перекласти на українську "как правило"? Мені здається, що українською - "як правило" не дуже звучить. Завчасно дякую.
25.01.2006
Українською мовою цей вираз можна перекласти по-різному: як правило, здебільшого, переважно, найчастіше, у більшості випадків (відповідно до контексту).
Дозвольте запитати, як перекласти з російської слово “подписка” (англ. subscription), яке часто використовується на сайтах та форумах для позначення реєстрації про отримання нових повідомлень. За такого використання неможливо вживати “передплата”, бо термін передбачає матеріальний розрахунок. Хотілось би вживати “підписка”, але в словниках дане значення цьому слову не надається. Наперед дякую.
24.01.2006
Російсько-український словник (К, 2003) подає два варіанти - передпдата та підписка. Якщо це стосується сайтів, де не передбачається оплати за надіслану інформацію, краще вживати "підписка".
ПІдкажіть, будь ласка, як правильно, проспект Лісовий, чи Лісний; за згодою учителя, чи вчителя
23.01.2006
Правильно - проспект Лісовий, за згодою вчителя.
Скажіть, будь-ласка, як правильно писати: "Усі права захищено" чи "Усі права захищені"? Який з двох варіантів краще вживати в офіційних документах?
20.01.2006
Можливі обидва варіанти, все залежить від контексту. Якщо вказується суб'єкт дії, то тоді вживається повна форма дієприкметника, якщо ні, то присудкова форма на -но, -то. У стандартному рядку під документами про авторські права краще вживати усі права захищено. 
У мене запитання про закінчення іменників у родовому відмінку однини, а власне про слово "елемент". У новому Правописі я знайшла, що якщо слово "елемент" означає деталь, то пишеться 'елемента', якщо ж це є абстрактне поняття - то 'елементу'. Текст, з яким я працюю, стосується комп'ютерної лексики, де, як мені здається, більшість термінів (якщо мова йде не про апаратне забезпечення або конкретні предмети) означають віртуальні, тобто абстрактні поняття. Наприклад, "елемент бази даних" - як правильно писати "елементу(а) бази даних"?
20.01.2006
У наведеному прикладі іменник елемент вжитий у конкретному значенні, тому у родовому відмінку однини має флексію -а, як складова частина чого небудь, деталь. Але -у вживається в абстрактному значенні: елементу несподіванності, елементу мовознавства.
Чи властиве українській мові запозичувати іншомовні слова в таких випадках, як, наприклад, слово Web-site, Web-page? Мені здається, що краще писати веб-сайт, веб-сторінка замість Web-сайт та Web-сторінка. Яка ваша думка з цього приводу? Чи це зовсім не принципово і залежить виключно від стилістичних уподобань редактора?
20.01.2006
Тенденція до українізації комп'ютерної термінології вимагає транслітерації. Тому: веб-сторінка, веб-сайт.
Пыдкажыть, выдомо, що назви джерел не перекладаються, а як щодо назв програм, каналів.... Необхідно перекладати назви російських програм, каналів, газет та журналів і особливо цікавить, як правильно писати виконавців в анонсах, як іноземних, або роботи транслітерацію. Альона (Олена)Свірідова "Веселі хлопята"
18.01.2006
У переважній більшості випадків власні назви не перекладаються. Вони транслітеруються відповідно до правописних норм (детальніше див. четвертий розділ "Українського правопису", присвячений правопису власних назв). Якщо це назви газет, журналів, організацій тощо, допускається подання перекладу назви в дужках і лапках після запису назви мовою оригіналу: "Sturm und Drang" ("Буря i натиск"), "Dark Ages" ("Темні віки").
Доброго дня! Підкажіть, будь ласка, як правильно: імена чи ім'я? Дякую.
18.01.2006
Форма називного відмінка множини - імена.
Як правильно: завідувач кафедри або кафедрою/ Підкажіть інтернет-адресу перекладних словників (рос-укр) та тлумачного. Дякую
18.01.2006
Правильно - завідувач кафедри. Перекладний словник є на сайті фірми "Пролінг", тлумачний  - на http://www.slovnyk.net, дивіться також розділи "Словник" і "Перекладач" на нашому сайті.
  • <
  • 74
  • 75
  • 76
  • 77
  • 78
  • 79
  • 80
  • 81
  • 82
  • >
© 2003-2025 MOVA.info
Мапа сайту | Про нас